- напилити
- —————————————————————————————напили́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
напилити — I лю/, ли/ш, док. Підняти пил, нанести пилу. II лю/, ли/ш, док.; напиля/ти, я/ю, я/єш, недок.; перех., спец. Нанести (наносити) на поверхню чого небудь яку небудь речовину шляхом її розпилення … Український тлумачний словник
накадити — каджу/, ка/диш, док. 1) Кадячи, напустити багато диму; надимити, накурити. 2) Здійняти куряву; напилити … Український тлумачний словник
напилений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до напилити. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
напилення — я, с. Дія за знач. напилити … Український тлумачний словник
напиляти — I див. напилювати. II див. напилити II … Український тлумачний словник